філософія — ї, ж. 1) Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. || Яке небудь або чиє небудь учення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. 2) чого. Теоретичні, методологічні принципи, що лежать в… … Український тлумачний словник
натурфілософ — а, ч. Послідовник натурфілософії … Український тлумачний словник
натурфілософія — ї, ж. Учення, що намагалося дати систему знань про природу, побудовану не на дослідних даних, а на абстрактних, відірваних від практики умовиводах; філософія природи … Український тлумачний словник
філософ — а, ч. 1) Фахівець із філософії; мислитель, що розробляє питання світогляду. || розм. Студент філософського факультету у вищому навчальному закладі. 2) перен., розм. Людина, схильна до абстрактних міркувань, роздумів. || Людина, що розумно… … Український тлумачний словник
філософійка — и, ж. Зневажл. до філософія … Український тлумачний словник
філософічність — ності, ж., рідко. Абстр. ім. до філософічний … Український тлумачний словник
філософічно — рідко. Присл. до філософічний … Український тлумачний словник
філософічний — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
філософічність — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
філософічно — прислівник по філософському незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
